Проект концепції державної цільової програми
Профілактика стоматологічних захворювань дитячого населення україни на 2008-2012 роки
Визначення проблеми.
В останні роки спостерігаються значні зміни у відношенні державних структур до органі-зації стоматологічної допомоги населенню України, що обумовлено перебудовами у сфері соціаль-них та економічних взаємовідносин у країні і, відповідно, зменшенням об´єму фінансування у сис-темі охорони здоров´я. Це привело до зростання основної стоматологічної захворюваності та знач-ній розповсюдженості інших видів стоматологічної патології: запальні захворювання пародонту, зубощелепні аномалії, флюороз зубів у ряді регіонів України, виявлення дисбактеріозів ротової по-рожнини. Особливу турботу викликає збільшення кількості хворих серед дитячого населення Укра-їни. Досвід вирішення цієї проблеми в інших країнах, наприклад, Норвегії, Голландії свідчить, що найбільших результатів у зменшенні стоматологічної захворюваності серед населення всієї країни можна досягти завдяки своєчасному проведенню ціленаправлених профілактичних заходів, органі-зованих на високому державному рівні і розроблених, перш всього, для населення дитячого віку. З 2006 року аналогічну програму запроваджено в Росії.
Аналіз причин.
До основних причин, що привели до зростання стоматологічної захворюваності серед дітей України, можна віднести наступні:
- Локальний підхід до вирішення проблем профілактики стоматологічних захворювань без ураху-вання ролі загальносоматичної патології, фізіологічного стану усього організму, особливостей харчування та екологічних обставин.
- Переоцінка ролі медикаментозних засобів і явна недооцінка можливостей захисних, адаптацій-но-трофічних та компенсаторних систем організму.
- Недостатня увага населення до виховання гігієнічних навиків.
Останнім питанням в Україні, головним чином, займаються іноземні фірми, які проводять майже безконтрольне постачання своїх лікувально-профілактичних засобів та навчальних програм до них з виховання навичок гігієни по догляду за порожниною рота. Пропаганда гігієнічних знань відносно причин виникнення стоматологічних захворювань та можливостей їх уникнення, що орга-нізована в нашій країні на державному рівні, майже відсутня.
Для проведення цього процесу за наказом МОЗ України № 407 від 20.06.2006 р. введено кваліфікацію "гігієніст зубний". Однак, до теперішнього часу не розроблено адаптованих учбових планів з цієї спеціальності, а у структурі державних стоматологічних установ відсутня вказана шта-тна одиниця
- Відсутність контролю та регулювання вмісту фтору у питній воді.
Дослідження показали, що у зонах з оптимальним вмістом фтору у питній воді розповсюдженість та інтенсивність карієсу значно нижчі. Отримано дані, що у західних регіонах, де вода має низькі показники фтору, існує високий рівень захворюваності на карієс.
- Відсутність виконання існуючих стандартних профілактичних програм на місцевому рівні.
Адміністрація, педагоги та вихователі дитячих дошкільних і шкільних закладів, медичні праців-ники не займаються виховною та просвітницькою роботою з профілактики стоматологічних захво-рювань.
- Неузгодженість у проведенні регіональних профілактичних програм.
Україна по геохімічним показникам умовно поділена на декілька регіонів, які відрізняються за кі-лькісним та якісним складом мікроелементів у навколишньому середовищі. Цей фактор є ведучим відносно визначення популяційної епідеміології карієсу зубів. Кожний з них потребує окремого підходу до проведення профілактичних міроприємств відносно стоматологічних захворювань.
- Відсутність належного контролю за засобами гігієни порожнини рота з категорії "ліку-вально-профілактичні", що надходять на вітчизняний ринок.
Спостереження свідчать про те, що засоби гігієни порожнини рота, які призначені для масо-вого застосування з метою профілактики основних стоматологічних захворювань, не завжди вияв-ляють очікуваний ефект, тому що задекларована виробниками їх лікувально-профілактична ефек-тивність часто має лише рекламний характер.
Неприпустимим є факт широкого застосування фторвмісних зубних паст в зонах флюорозу, що має місце завдяки діяльності виробників в Україні.
- Суттєве відставання розвитку вітчизняних технологій і виробництв товарів стоматоло-гічного призначення і, в першу чергу, профілактичних засобів.
В недостатній мірі використовується власний науковий потенціал з розробки перспективних засо-бів і методів профілактики стоматологічних захворювань. Не в повну силу задіяна виробнича поту-жність країни. Слід відмітити, що засоби гігієни порожнини рота, які раніше випускалися на дер-жавних підприємствах, мали високу якість. Ідеологія їх створення базувалася на продуманому нау-ковому підході. На сьогодні враховується, в основному, комерційний інтерес.
Все вищевказане обумовило епідеміологічні показники розповсюдженості стоматологічних захворювань дитячого населення України.
Карієс зубів. Розповсюдженість карієсу зубів тимчасового прикусу у 6-ти річних дітей ста-новить 87,9 % при інтенсивності ураження КПУ3 - 4,6.
Розповсюдженість карієсу зубів постійного прикусу у 12-ти річних дітей - 72,3 % при інтен-сивності ураження КПУ3 - 2,75.
В регіонах з вмістом фтору в питній воді менше 0, 5 мг/л розповсюдженість карієсу зубів становить 78,6 % при КПУ3 - 3,62.
В регіонах з вмістом фтору в питній воді більше 0,5 мг/л розповсюдженість карієсу зубів до-рівнюється 61,7 % при КПУ3 - 2,05.
Некаріозні ураження. В порівнянні з 70-ми роками минулого сторіччя ураження тканин па-родонту в цілому виросло на 30-40 % в залежності від віку.
Світовий дослід профілактики, узагальнений ВООЗ, свідчить про те, що у порівнянні з 70-ми роками рівень ураження тканин пародонту зріс на 30-40 % в залежності від віку.
Все вищевикладене обумовлює необхідність вирішення проблеми, пов´язаної з ростом сто-матологічної захворюваності шляхом розробки та виконання державної цільової програми.
Спроби, які були здійснені в рамках виконання Державної "Програми профілактика і ліку-вання стоматологічних захворювань на 2002-2007 роки" з ініціативи основних виконавців (ІСАМНУ та інші) призвели до деяких позитивних зрушень.
Проте максимального успіху в профілактиці стоматологічних захворювань не було отримано через неефективну координацію між різними відомствами, які брали участь у виконанні Програми, та недостатнім фінансуванням її розділів.
В рамках цієї програми серед запланованих заходів профілактичного напрямку, до яких мав безпосереднє відношення Інститут стоматології АМН України, до позитивних слід віднести наступне:
- Реалізовано пункт програми про введення спеціальності "гігієніст зубний".
- В кожній області створено реєстр стоматологічної захворюваності з урахуванням зон ендемічного флюорозу.
- В стоматологічних установах почали створюватись кабінети профілактики стоматологічних захворювань і професійної гігієни порожнини рота.
- На базі Інституту стоматології АНМ України створено колаборативний центр по стоматології з метою поглиблення партнерських відносин із Всесвітньою організацією охорони здоров´я.
- Проведено ряд науково-дослідних робіт з пріоритетних напрямків виконання Програми, в тому числі з профілактики стоматологічних захворювань. Отримані результати мають важли-ве теоретичне значення і практичний вихід.
В той же час не виконані такі важливі пункти Програми, як:
- Не розроблено нормативно-правову базу з питань діяльності стоматологічних установ, що повинна враховувати вимоги європейських та світових стандартів до реалізації профілактичних програм.
- Не впроваджена навчальна програма в дошкільних та загальноосвітніх учбових закладах щодо питань індивідуальної профілактики стоматологічних захворювань та гігієни.
- Не підготовлені адаптовані учбові плани для підготовки спеціалістів "гігієніст зубний".
- Не переоснащено Український науково-методичний центр первинної профілактики у дітей МОЗ України сучасним облалнаням стоматологічних захворювань у дітей.
- Відсутній правовий захист населення відносно якості засобів гігієни, якими воно користується, в зв язку з недостатністю досвіду в цьому напрямку та системи контролю на державному рівні за якістю цих засобів.
В рамках виконання державної цільової програми на 2008-2012 роки "Профілактика основних стоматологічних захворювань дитячого населення України" необхідно буде вирішити ці питанні, а також ряд інших, відзначених у наміченій цілі.
Ціль програми. Зниження інтенсивності і розповсюдженості стоматологічних захворювань дитячого населення України шляхом принципово нового підходу до профілактики з урахуванням Європейських стандартів здоров´я нації.
Перелік завдань і заходів.
- Моніторинг стоматологічної захворюваності населення України.
- Розробка регіональних та індивідуальних профілактичних програм.
- Пропаганда гігієнічних знань на державному рівні.
- Підготовка навчальних програм по спеціальності "гігієніст зубний" з диференціацією для роботи в дитячих дошкільних і шкільних закладах та медичних закладах сто-матологічного профілю.
- Контроль якості засобів гігієни порожнини рота та лікувально-профілактичних стоматологічних засобів, які надходять на вітчизняний ринок.
- Розвиток власного виробництва засобів гігієни порожнини рота та інших профілактичних засобів.
- Проведення комплексних заходів по загальній санації організму.
Заходи в рамках виконання "Програми" з профілактики стоматологічних захворювань пови-нні враховувати ряд аспектів:
- Масовість.
- Регіонально-орієнтований характер.
- Індивідуальний (функціонально обґрунтований) підхід.
В основу розробки профілактичних програм повинні бути ураховані вікова структура насе-лення (антенатальна профілактика, діти до 6 років, 7-12 років, 13-15 років, 16-17 років) і направле-ність методів профілактики (етіотропна, патогенетична).
Масова профілактика охоплює все населення. Вона включає пропаганду здорового способу життя, раціонального харчування, гігієни, а також контроль стану зовнішнього середовища, складу їжі та питної води.
Регіональна програма враховує геохімічні показники (вміст фтору та інших мікроелементів у воді та повітряному просторі і спрямована, в першу чергу, на зниження розповсюдженості основно-го стоматологічного захворювання - карієсу зубів.
1. В зонах гіпофторозу шляхом підтримки оптимального вмісту фторидів у питній воді:
- Фторування питної води до рівня 1 мг/л.
- Фторування солі, молока.
2. В зонах з підвищеним вмістом фтору в питній воді профілактика стоматологічних захво-рювань має проводитись:
- Без застосування фторидів.
- Передбачити профілактику флюорозу.
Індивідуальна профілактика.
При проведенні індивідуальних профілактичних заходів враховується функціональний стан індивіду (спосіб життя, харчування, стан адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, стан тканин і систем ротової порожнини - зубо-щелепної, секреторної, мікробіоценозу).
В рамках індивідуальної профілактики перше місце відводиться гігієнічним заходам:
- Гігієнічне виховання і стоматологічна освіта дітей, їх батьків, вихователів та учителів.
- Навчання правилам гігієнічного догляду за ротовою порожниною.
- Укорінення у свідомість дітей і підлітків через гігієнічне виховання доцільності своєчасного звертання до спеціалістів стоматологічного профілю і своєчасного лікування виявленої патології.
Індивідуальна етіотропна профілактика базується на усуненні головного причинного фак-тора стоматологічної патології - зубного нальоту, що передбачає боротьбу з мікрофлорою та по-ліпшення самоочищення порожнини рота (раціональний індивідуальний догляд за ротовою порож-ниною, регулярне проведення професійної гігієни у дітей та дорослих).
Індивідуальна профілактика патогенетичної направленості включає застосування реміне-ралізуючих засобів (сполуки фтору, комплексні препарати макро- і мікроелементів), біологічно ак-тивних речовин, лікувально-профілактичних зубних паст, а також герметизацію фісур.
Очікувані результати. Виконання програми дає можливість:
- Удосконалити організацію первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей.
- Довести до свідомості людей пріоритетність гігієнічних заходів у профілактиці сто-матологічних захворювань.
- На базі власних наукових розробок налагодити виробництво засобів профілактики гі-гієни порожнини рота.
Результатом роботи буде зниження стоматологічної захворюваності населення на 10-15 %, що призведе до зменшення державних витрат на надання стоматологічної допомоги.
Розрахунок прогнозних об´ємів і джерел фінансування.
1,5 - 2,0 млн. грн. щорічно.
| 
